Сучасний урок.

Сучасний урок

Особливості сучасного уроку основ здоров'я
Типи і структура уроків
Структура інтерактивного уроку
Ознаки сучасного уроку .Його структура.

МОДЕЛЬ

компетентнісно зорієнтованого уроку

ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ. МОТИВАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

    1.  Створення сприятливої   атмосфери

           Прийоми: епіграфи, інтелектуальна розминка тощо

     2.  Мотивація

         Прийоми: постановка проблемних питань, зв’язок з життям, з майбутнім, залучення досвіду дітей тощо  

 ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

1.     Формулювання мети й проміжних цілей уроку

2.     Прогнозування змісту й результатів дільності

          Прийоми: формулювання очікуваних результатів

 ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ

Організація навчальної діяльності.

Зміст навчальної діяльності:

-      Теоретичний (теоретичні знання)

-      Емпіричний (аналіз навчального матеріалу)

-      Практичний (знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо)

         Організація цього етапу  є мірилом педагогічної майстерності та зрілості вчителя. Саме на цьому етапі вчитель може проявити творчість  і показати найвищий “пілотаж” і у власній діяльності, і в організації активної діяльності учнів, зробити все, щоб заплановані мета й завдання були досягнуті, щоб урок можна було назвати вдалим, ефективним.

Головне: слід активніше звертатися до продуктивних методів та прийомів, що дають можливість активізувати розумову діяльність учнів, можливість свідомого опанування учнями матеріалу під керівництвом учителя, навчати школярів учитися, що є необхідністю кожного члена сучасного суспільства – суспільства, що вчиться протягом усього життя.

 ЕТАП   РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ

    1.  Підведення підсумків

         Прийоми: бесіда, відповіді на запитання щодо змістовного аспекту уроку    (наскільки корисним вивчений матеріал? Де можна застосувати у мовній практиці? тощо)

   2.   Власне рефлексія

         Усна й письмова, інтелектульна й емоційна

   Прийоми: сінквейн, висновки, «Шкала ефективності», «Лист побажань» тощо.

   3. Цінування й оцінювання діяльності учнів на уроці

       (не тільки кінцевого результату, а й роботи в процесі уроку)

        Обов’язковим елементом компетентнісно орієнтованого уроку  будь-якого навчального предмета, у будь-якому класі (1-11) повинна бути фізкульпауза (руханка чи релаксація), як ефективний прийом формування здоров’язберігаючої компетентності учнів.

 ЕТАП КОНТРОЛЬ   ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

“ ЗАДАЄШ  ДОДОМУ – ПЕРЕВІРЯЙ, НЕ ПЕРЕВІРЯЄШ – НЕ ЗАДАВАЙ!”                                                                   Ю.О.Конаржевський

        Невід’ємна складова комбінованого уроку. Але коли обсяг нового матеріалу значний і не пов’язаний з темою уроку, не обов’язково виділяти цю роботу в окремий етап. Та це в жодному разі не означає, що домашню роботу не треба перевіряти. Адже без відгуку, без оцінювання своєї діяльності учень не володіє головним – результатом, не відчуває успіху чи невдачі. Перевірка домашнього завдання є значним мотивуючим і стимулюючим фактором.

       Цей процес має бути організований так, щоб в учнів сформувалася стійка думка про неможливість не виконати домашнє завдання.

 ФОРМИ ПЕРЕВІРКИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (передбачає оцінювання, самооцінювання, на рівні компетентнісного уроку – вимагає нових підходів)

     n   Самоперевірка д/з (за зразком)

n   Самоконтроль (за певними  запитаннями)

n   Взаємоопитування  в  парах

n   Навчальне повідомлення біля дошки (з розгорнутим рецензуванням однокласниками) тощо.

ЕТАП ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО  ЗАВДАННЯ

ВИМОГИ

n   Інструктаж щодо виконання

n  Мотивування необхідності виконання

n  Диференціація (варіативність і різноманіття):

         -  обов’язкова  й варіативна частина

         -  різнорівневі завдання (обов’язковий мінімум,   тренувальний, творчий)

n  Нестандартність подачі домашнього завдання

          Структурні елементи сучасного компетентнісно зорієнтованого уроку не обов’язково є його етапами, в уроці вони функціонують у різних взаємозв’язках. Актуалізація здійснюється в ході засвоєння знань і об’єднується з їх застосуванням. Джерелом отримання знань стає практична діяльність учнів. За цієї умови знання засвоюються й застосовуються одночасно.  

   ВИМОГИ 

ДО СУЧАСНОГО КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ

 У структуру компетентнісно спрямованого уроку, слід вносити наступні зміни:

Ø Конкретизувати загальну мету (цілі: освітні, розвивальні) уроку.

Ø Визначати предметні та ключові компетентності, формуванню яких буде присвячений даний урок.

Ø Формулювати цілі й визначати очікувані результати.

Ø Здійснювати  мотивацію навчальної діяльності. Бажано, щоб учні під керівництвом учителя з'ясували, чи готові вони до вивчення теми, що їм бракує, що саме вони повинні вміти й знати, щоб успішно виконати  основне завдання.

Ø Бажано в залежності від структури уроку розподіляти зміст на навчальні ситуації: теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.

Ø Необхідно до кожної навчальної ситуації формулювати цільове завдання й відповідно до нього підбирати методи навчання, адекватні дидактичним функціям (засвоєнню, формуванню, узагальненню) та змісту навчального матеріалу ( теоретичний, практичний).

У структуру компетентнісно спрямованого уроку, слід вносити наступні зміни:

Ø Чітко визначати завдання: що повинен учень навчитися роботи саме на цьому уроці (діяльнісний підхід).

Ø Розрізняти зміст освіти (чому вчу) і зміст навчального матеріалу (за допомогою чого вчу).

Ø  Відповідно до змісту навчального матеріалу та методів роботи підбирати оптимальні форми організації  пізнавальної діяльності.

Ø Ефективно добирати навчальний матеріал для засвоєння учнями запланованої одиниці змісту освіти (без надлишку чи недостачі навчального матеріалу).

Ø Обов’язково при виборі змісту, методів і форм орієнтуватися на цільову установку й уявний очікуваний результат спільної діяльності.

Ø Забезпечувати  здійснення  рефлексії навчальної діяльності. Учні повинні вчитися рефлексувати (аналізувати) власну діяльність, оцінювати її, порівнювати досягнуті результати на уроці з очікуваними.

Ø При оцінюванні учнів враховувати саме набуття ними предметних компетентностей, умінь вирішувати проблеми, пов’язані з даною навчальною темою.

Алгоритм
 компетентнісно зорієнтованого уроку

n  Конкретизація загальної мети (провідних і проміжних цілей) уроку.

n  Визначення предметних та ключових компетентностей як до уроку в цілому, так і до кожного етапу уроку окремо.

n  Формулювання цілей і визначення очікуваних результатів.

n  Мотиваційне забезпечення уроку.

n  Поділ змісту уроку на навчальні ситуації в залежності від його структури — теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.

n  Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.

n  Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний чи практичний).

n  Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи.

n  При виборі змісту, методів і форм - орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності.

n  Здійснення рефлексії навчальної діяльності.

Модель сучасного уроку конкретного типу

Урок засвоєння нових знань

І. Орієнтація, мотивація діяльності.
ІІ. Цілепокладання.
      1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
      2. Визначення очікуваних результатів.

      3. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Цілереалізація.
      1. Актуалізація й корекція опорних знань.

      2. Сприйняття й первинне  усвідомлення  навчального   матеріалу,            осмислення зв'язків і співвідношень в об'єктах вивчення.

      3. Фізкультпауза.
      4. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях,.              наближених до життєвих.

      5. Повідомлення  домашнього завдання.
ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

     1. Підведення підсумків уроку.

     2. Рефлексія.

     3. Цінування, оцінювання.

Урок засвоєння навичок і умінь

І. Орієнтація, мотивація діяльності.
ІІ. Цілепокладання.
      1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
      2. Визначення очікуваних результатів.

      3. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Цілереалізація.
      1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація й корекція опорних знань, практичного досвіду учнів.

      2. Поглиблення навчального   матеріалу, ознайомлення з правилами, алгоритмами виконання певних дій (ввідні, вступні вправи).

      3. Первинне  застосування  знань (пробні вправи).

      4. Фізкультхвилинка (релаксація).
      5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах  з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи ).

       6. Творче перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови з метою формування умінь (творчі вправи).
ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

     1. Підведення підсумків уроку.

     2. Повідомлення  домашнього завдання.

     3. Рефлексія.

     4. Цінування, оцінювання.

Урок застосування знань, навичок і умінь

Учні самостійно виконують лабораторні, практичні досліди й завдання, обчислювальні, пізнавальні завдання, графічні, письмові роботи.

І. Орієнтація, мотивація діяльності.
ІІ. Цілепокладання.
      1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності.
      2. Визначення очікуваних результатів.
ІІІ. Цілереалізація.
      1. Перевірка домашнього завдання; відтворення й коригування опорних знань, умінь, навичок, необхідних для самостійного виконання практичних завдань уроку.

      2. Загальний інструктаж, усвідомлення алгоритму дій (осмислення змісту й послідовності практичних дій).

      3. Самостійне виконання завдань під контролем і за допомогою учителя, враховуючи індивідуальні можливості).

      4. Фізкультпауза.
      5.  Узагальнення  й систематизація учнями результатів роботи.

      6. Звіт учнів про способи  й  результати виконання роботи.
ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

      1. Підведення підсумків уроку.

      2. Повідомлення  домашнього завдання.

      3. Рефлексія.

      4. Цінування, оцінювання.     

Урок узагальнення й систематизації знань

Проводиться після вивчення найважливіших розділів програми.

І. Орієнтація, мотивація діяльності (підготовка до активної навчальної діяльності).
ІІ. Цілепокладання.
      1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

      2. Мотивація навчальної діяльності.
      3. Визначення очікуваних результатів.
ІІІ. Цілереалізація.

      1. Відтворення й коригування опорних знань, умінь, навичок.

      2. Узагальнення  й систематизація понять, засвоєння системних знань і їхнє           застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних        завдань.

      3. Фізкультпауза.

      4. Засвоєння провідних ідей і  теорій  на основі широкої систематизації знань.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

      1. Підведення підсумків уроку.

      2. Повідомлення  домашнього завдання, успішне виконання якого потребує системних знань, навичок, умінь.

      3. Рефлексія.

      4. Цінування, оцінювання.

Урок перевірки й корекції знань, навичок, умінь
І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
      1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

      2. Мотивація навчальної діяльності.
      3. Визначення очікуваних результатів.
ІІІ. Цілереалізація.

       1. Перевірка знань фактичного матеріалу (усна фронтальна бесіда, усна індивідуальна розмова).
       2. Перевірка знань основних понять (письмова перевірка 8-10 хвилин, індивідуальне опитування).
       3. Перевірка глибини усвідомлення  знань  (письмове опитування, самостійне складання таблиць, схем тощо).

       4. Фізкультпауза.
       5. Застосування знань у стандартних умовах.
       6. Застосування знань у нестандартних умовах.

 ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

       1. Підведення підсумків уроку.

       2. Рефлексія.

       3. Цінування, оцінювання.

Якщо робота проводиться письмово, то пункти 1-3, 5-6  етапу  цілереалізації  відображають   логіку побудови  завдань  контрольної роботи.

Комбінований урок

А. УРОК ПЕРЕВІРКИ РАНІШЕ ЗАСВОЄНОГО МАТЕРІАЛУ Й ЗАСВОЄННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ

І. Орієнтація, мотивація діяльності.
ІІ. Цілепокладання.
      1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

      2. Мотивація навчальної діяльності.
      3. Визначення очікуваних результатів.
ІІІ. Цілереалізація.

       1. Перевірка  виконання домашнього завдання.
       2. Усебічна перевірка  ступеня раніше засвоєних знань.
       3. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.
       4. Осмислення, первинна перевірка розуміння й корекція засвоєння нових ...           знань.

        5. Фізкультпауза.

        6. Закріплення знань і способів дій.

        7. Узагальнення й систематизація знань.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

        1.Контроль  і самоперевірка знань.

        2. Підведення підсумків уроку.

        3. Рефлексія.

        4. Інформування про домашнє завдання.

        5. Цінування, оцінювання.

Комбінований урок

Б. УРОК  ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ, НАВИЧОК І УМІНЬ, ТВОРЧЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЇХ НА ПРАКТИЦІ  В НЕСТАНДАРТНИХ УМОВАХ

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
      1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

      2. Мотивація навчальної діяльності.
      3. Визначення очікуваних результатів.
ІІІ. Цілереалізація.

       1. Актуалізація опорних знань, навичок і умінь.
       2. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення й осмислення.
       3. Первинне застосування отриманих знань (пробні вправи).
       4. Застосування навичок і умінь на готовому матеріалі в стандартних умовах (вправи за зразком, інструкцією).

       5. Фізкультпауза.

       6. Застосування узагальнених умінь у  нестандартних ситуаціях (творчі роботи).

       7. Самостійна робота: творче застосування знань, навичок і умінь, перевірка результатів роботи.

 ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

       1. Підведення підсумків уроку.

       2. Рефлексія.

       3. Інформування про домашнє завдання.

       4. Цінування, оцінювання.

Компетентність як педагогічне явище.

Які компетентності слід розвивати на уроці?

 Компетенція:

 – добра обізнаність із чим - небудь;

 – коло питань, у яких особа має знання, досвід.

Компетентність:

 – володіння знаннями, які дають змогу   розмірковувати, діяти компетентно.

Компетентний:

–  який має достатні знання в якій-небудь галузі;

–  який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий, обізнаний, досвідчений;

–  який може за своїми знаннями щось здійснювати, приймати рішення.

 Кожна компетентність побудована на поєднанні:

ü   знань і вмінь

ü   пізнавальних ставлень і практичних       навичок

ü   цінностей, емоцій

ü   поведінкових компонентів, тобто всього того, що можна мобілізувати   для активної дії

 КОМПЕТЕНТНОСТІ, ЯКІ СЛІД РОЗВИВАТИ НА УРОЦІ

   КЛЮЧОВІ  КОМПЕТЕНТНОСТІ (міжпредметні та надпредметні) – здатність людини здійснювати складні  види  діяльності, ефективно  розв’язуючи актуальні індивідуальні та соціальні проблеми.

    ЗАГАЛЬНОГАЛУЗЕВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ – які формуються впродовж засвоєння змісту певної освітньої галузі й проявляються через уміння застосовувати їх на практиці.

  ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ – складова загальногалузевих  компетентностей, яка  стосується конкретного  навчального  предмета.

 

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ,

визначені в Моделі компетентного випускника закладу професійної (професійно-технічної освіти)

n  Соціальна

n  Інформаційно-пізнавальна

n  Сімейно-побутова

n  Компетентність саморозвитку й самоосвіти

n  Полікультурна

n  Здоров’язберігаюча

n  Комунікативна

ЕТАП ОРІЄНТАЦІЯ. МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ  

“Мотивація – головні сили, що рухають дидактичний процес. „Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність” (І.Підласий)

      Метою цього етапу є збудження інтересу учнів до обговорюваної теми й розумової активності, підготовка до свідомого сприйняття нового матеріалу. Мотивація стимулює процеси навчання, допомагає створити в школярів спрямованість на навчальну роботу і, найголовніше, перетворює учнів з об’єкта навчання на його суб’єкт, перетворюючи зміст навчання на особистісно  значуший для дітей.

   “Мотивація – це процес, у результаті якого певна діяльність набуває для індивіда особистого сенсу”  ( В.П. Беспалько)

 Прийоми, які можна використовувати для мотивації:

n  Зв’язок навчального матеріалу з реаліями життя

n  Створення проблемної ситуації, для розв’язання якої потрібно засвоїти нове

n  Рольові ігри

n  Використання епіграфів, афоризмів

n  Залучення досвіду учнів.

n  Парадоксальність фактів тощо.

           Але слід зазначити, що не зважаючи на те, що етап “Орієнтації й мотивації навчальної діяльності” виокремлюється на початковому етапі уроку, орієнтація на навчальну діяльність повинна здійснюватися протягом усього уроку й мотиваційне забезпечення школярів не обмежується початковим усвідомленням учнями практичного значення навчального матеріалу – головним мотивом навчальної діяльності, на думку багатьох учених, є інтерес, а головною умовою пізнавального інтересу – емоційний фон уроку. Тому орієнтація й мотивація навчальної діяльності повинна прослідковуватися протягом усього уроку.

 Мотивація має пронизувати весь процес навчання на уроці

 «Урок – складова частина навчального процесу, його основна організаційна форма» (М. Скаткін). 

Урок  відбиває всі особливості будь-якого процесу від цілі до результату. З точки зору форми організації – це обмежена часом одиниця навчального процесу, основною функцією якої є досягнення запланованих цілей уроку.

ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

 “Не може виникнути жодної доцільної діяльності без мети й завдань, які запускають цей процес, визначають його напрям”  (Л.С.Виготський)

За вимогами до сучасного компетентнісного уроку:

   МЕТА ПОВИННА БУТИ КОНКРЕТИЗОВАНА, тобто визначені предметні та ключові компетентності відповідно до конкретного уроку

МЕТА Є СУКУПНІСТЮ ПРОВІДНИХ І СУПРОВІДНИХ  ЦІЛЕЙ, які, з одного боку, зумовлюються закономірностями засвоєння знань, умінь і навичок, а з іншого, - змістом навчального матеріалу, який має бути засвоєним на уроці.
ПРОМІЖНІ ЦІЛІ  складають генетичну клітинку в побудові уроку, його структурі.

      ЦІЛІ  визначають тип уроку, тип – його структуру, структура - розподіл часу на різних етапах уроку.

          Функціонування  такої системи, як урок, завжди  пов’язане з процесом

цілепокладання та цілералізації

Цілепокладання – це процес формування мети, її розгортання в часі та в даному інформаційному просторі на основі врахування особливостей виконавців діяльності, у ході якої передбачається досягнення поставленої цілі.

Цілереалізація –це процес, під час якого ціль із внутрішньої мети переходить у наслідок - результат діяльності

Мета цього етапу – спрямувати пізнавальну діяльність учнів, навчити їх формулювати мету й визначати шляхи її досягнення. Від того, чи розуміють і усвідомлюють учні мету своєї діяльності, залежить особисте ставлення до навчання; навчальний процес стає осмисленим. Тобто цей етап забезпечує активність на наступних етапах уроку.

         Задля того, щоб досягти успіху, учні повинні розуміти, навіщо вони прийшли на урок, чого вони повинні досягти та як це зробити.

         У світлі компетентнісного підходу до навчання необхідністю є формування мети уроку не через учительську мету (ціленав’язуюче навчання), а через результати учнівської діяльності, тобто через формулювання очікуваних результатів уроку.

         Формування очікуваних результатів – це принципово важливий момент сучасного уроку.

Формування результатів має відповідати таким вимогам:

n  висвітлювати результати діяльності учнів на уроці, а не вчителя («після цього уроку учні зможуть…пояснювати, визначати, характеризувати, давати оцінку тощо»);

n  чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;

n  чітко вказувати на способи«вимірювання» результатів.

       Взагалі мета уроку має бути сформульована так, щоб про її досягнення можна було судити об’єктивно.

       У центральній частині уроку – досягнення очікуваних результатів через опанування учнями нових знань і способів дії.

     РЕФЛЕКСІЙНО – ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП.

На цьому етапі встановлюється відповідність між поставленими цілями та результатами. Учні вчаться рефлексувати (аналізувати) власну навчальну діяльність, оцінюють її, порівнюють досягнуті результати на уроці з очікуваними.

 РЕФЛЕКСІЯ – процес усвідомлення людиною своєї діяльності, її результатів.

Рефлексивна діяльність повинна домінувати на підсумковому етапі уроку, де підводяться підсумки, відбувається оцінювання й цінування.

 Методичні прийоми проведення рефлексії

n  Усна рефлексія (висловлення думок у формі оповідання, діалогу тощо)

n  Онтологічна складова “Підведемо підсумки” (на уроці я.... дізнався, зрозумів, навчився, змінив своє ставлення до....тощо)

n  Онтологічна складова “Незакінчене речення”

n  Саморефлексія

n  Письмова рефлексія (есе,синквейн, щоденник, кольорова феєрія тощо)

Сучасний компетентнісно зорієнтований урок. Який він?

            Змінюються мета та зміст освіти, з'являються нові засоби та технології навчання, але урок залишається головною формою навчання. Ця форма багато років і сторіч визначала обличчя школи, була її «візитною карткою». Безумовно, і сучасна школа тримається на уроці, що визначає її соціальний і педагогічний статус, роль і місце в становленні, розвитку й педагогів, і школярів

          І щоб не говорили про такі потрібні та правильні ідеї, як самоосвіта, дистанційне навчання, він - учитель - завжди буде головною діючою особою на будь-якому уроці, тому що він - завжди старший, за ним знання, досвід розуміння й застосування цих знань.

        Разом із тим ми всі розуміємо, що урок не може не мінятися. Тільки на уроці, як сотні років тому, зустрічаються головні учасники освітнього процесу: учитель та учень. Між ними завжди - незвіданий світ знань, протиріччя між пізнаним і ще неосвоєним, між почуттям задоволення від успіху та нелегкою працею освоєння нового, пізнання навколишнього.

       Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

 Особливістю  сучасного уроку є:

 ü  Компетентнісна     спрямованість, що стає особливо актуальною в умовах модернізації освіти й сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей

 ü  Діяльнісний та текстоцентричний підходи.

         У зв’язку з цим змінюється змістовна лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Учитель,              виконуючи одну зі своїх функцій – проектування педагогічної діяльності, вносить корективи як у формальну частину поурочного плану, так і в аналітичну  

     Кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного          процесу — освітньої, розвивальної. виховної, самовдосконалення.

Побудова уроку визначається багатьма чинниками:

    метою організації уроку, а отже, сукупністю проміжних цілей, які ведуть до досягнення мети уроку;

    метою навчального процесу в цілому (урок є відрізком навчального процесу, і на цьому відрізку тією чи іншою мірою досягається весь комплекс цілей, що стоять перед навчальним процесом; разом з провідними цілями досягаються супровідні);

    змістом навчального матеріалу, зазначеного в темі уроку;

    добором методів, технологій, прийомів, форм навчання;

    місцем уроку в системі уроків.

        Структура сучасного компетентнісно зорієнтованого уроку повинна відображати не стільки зовнішні прояви діяльності вчителя й учнів, скільки сутність процесів, з якими пов’язані методична творчість учителя й активна навчально-пізнавальна діяльність учнів, її логіка. Урок має відображати логіку засвоєння його змісту та керівництва вчителем цією роботою, досягнення мети через систему дидактичних завдань. Кожне з цих завдань спрямоване на досягнення якоїсь проміжної мети, формування ключових та предметних компетентностей, роботу над певним змістом, тому йому відповідає певна частина в побудові уроку.

 НЕПОРУШНІ СКЛАДОВІ УРОКУ,

які спрямовані на формування компетентностей

     n  ОСВІТНЯ, РОЗВИВАЛЬНА  Й ВИХОВНА ФУНКЦІЇ

n  ПРИНЦИП  НАУКОВОСТІ  В ЗМІСТІ

n  РОЗВИТОК  ІНТЕРЕСУ ДО ЗНАНЬ

n  РІЗНОМАНІТНІСТЬ  МЕТОДІВ  І ПРИЙОМІВ

n  РАЦІОНАЛЬНЕ  ВИКОРИСТАННЯ КОЖНОЇ  ХВИЛИНИ УРОКУ

           У технологічному підході щодо проектування уроку вирізняють наступні етапи:

• визначення цілей і задач уроку;
• орієнтація змісту уроку на реалізацію запланованих цілей і задач;
• орієнтація процесу навчання на гарантоване досягнення результатів;
•  оцінювання поточних результатів (наявність оперативного зворотного зв’язку);
• корекція навчання;
•  заключне оцінювання результатів.

Компетентнісний підхід тісно пов'язаний з такими підходами до навчання як:

n  особистісно-орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі «для всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, які можна виміряти);

n  діяльнісний підхід (тому, що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).